Не одяг прикрашає людину, а добра справа. Роки йдуть, часи минають. Оглянімося навколо й поду­маємо. Мені здається, що зараз ми приділяємо занадто багато уваги речам. Більш, ніж вони на те заслуговують. Де в кого вони стали майже метою життя. Чому це так?

Звичайно, кожному хочеться мати красивий одяг, елегант­не взуття, чудову косметику. І цілком природно,що людина прагне гарно одягтися й взагалі чудово виглядати. Але… Існує одне “але” — речі ніколи не повинні посідати чільне місце в нашому житті, тому що в людини є найцінніший скарб — її душа. Я вважаю, що головне в кожного— це його внутрішній світ, його інтереси, знання, уміння. Але ще й став­лення до людей, до навчання, до роботи, а також заслуги са­мої людини, її самооцінка й самоаналіз.

Одна моя знайома весь час скаржиться, що в неї немає справжніх друзів. Усе в неї є: і магнітофон, і косметика, і різні цікаві дрібнички. І дарує досить часто вона їх своїм знайомим. А ось друзів нема, і на душі в неї погано. Я думаю: а що вона зробила, щоб придбати друзів? Чим вона цікава? Що вміє сама? Мабуть, нічого, і не слід думати, що людину можна зробити другом, давши їй поносити модну річ чи щось подарувавши. Друзів треба завойовувати. Не дивитись на людей зневажливо., Не поводитись із ними нахабно. Не ста­вити себе вище за інших. Бути привітним і лагідним, пова­жати людей, частіше усміхатися. Тому я порадила знайомій дівчині проаналізувати свою поведінку й попрацювати над собою. Треба бути цікавою людиною. Для цього — більше читати, відвідувати різні гуртки, мати якесь хобі. І тоді, я сподіваюсь, моя знайома знайде собі справжнього друга.

Отже, я бажаю всім людям душевного багатства. Я хочу, щоб люди робили побільше добрих справ, а не були подібні до горезвісного гоголівського героя Плюшкіна — персонажа “Мертвих душ”.