Антон Павлович Чехов — великий російський письменник. Передусім він відомий як майстер оповідання. Його твори короткі й влучні, як постріл майстерного стрілка. Мішень — це людська підлість, чиношанування, самоприниження їй інші людські вади.

Навіщо А. Чехов писав свої твори?  Антон Чехов писав: «Тільки тоді людина стане кращою, коли ви покаже їй як вона є». І він умів показати людину як ніхто інший. Декількома деталями лаконічно й коротко письменник створив яскраві художні образи.

Ось перед читачем постає поліцейський наглядач Очумєлов із оповідання «Хамеліон», який час від часу то скидає, то надягає шинель. Так само легко він змінює свою думку стосовно долі нещасного собаки, винуватця каліцтва золотих Прав майстра Хрюкіна. Ницо і підло, негідно звання людини так прогинатися пені одним лише ім’ям сильних світу цього.

Якось на вокзалі зустрілись два колишніх друга-гімназисти (оповідання «Товстий і тонкий»). Але спершу тепла зустріч перетворюється на неприємну недогідність. Чиношанування змушує тонкого самопринижуватись, втрачати власну гідність. Найогидніше, що відбувається це перед очима дітей, які потім наслідувані муть поведінку дорослих.

Антон Павлович Чехов не лише талановитий майстер слова, а й надзвичайно інтелектуальна людина. Своїми творами він прагнув пробудити людей від духовної  мички, позбутися убогості. Чехов щиро вірив у те, що, побачивши себе в героях його творів, люди обов’язково зміняться. Світ навколо стане набагато кращим, Бо людина стане Людиною. Хочеться вірити в те, що свої оповідання А. Чехов писав недарма, що його відточене влучне слово дістанеться онімілих душ.