План

1. Еміграція — трагедія життя для українських письменників.

2. Основний мотив творчості — туга за Батьківщиною.

3. Життя в чужому краї Євгена Маланюка.

4. Батьківщину не вибирають.

Найсильніша туга — це туга за Батьківщиною. Еміграція… Це трагедія життя для українських письменників 30—80-х років XX століття, тому що це заборона повернення до рідного краю. А хіба може бути щасливим письменник, позбавлений можливості спілкуватися з народом? Звичайно, ні. Однак вони писали, щоб народи світу знали, що є така країна — Україна, що є такий народ — український, з його болем і стражданням, з його проблемами, які необхідно розв’язати.

Творчість таких письменників-емігрантів, як І. Багряний, Є. Маланюк, У Сам-чук, В. Барка, Т. Осмачка, О. Олесь та багатьох інших — це наша спадщина. Це твори, які несуть правду про ті часи. Це твори, в яких історія не переписувалась.

Однією з провідних тем поетів-емігрантів є мотив туги за Батьківщиною, мотив викриття тоталітарного режиму, який заважав жити в Україні щасливо і вільно. Тугою за Батьківщиною сповнені рядки поезії Т. Осмачки:

Моя Україно, недоля моя,

Була ж ти мені дорогою,

А нині тебе вже лишаюся я.

Ох, що ж ти зробила зі мною!

Більшу частину свого свідомого життя Євген Маланюк прожив далеко від рідної землі. Але його душа була завжди там, де він народився, де зазнав радощів першого кохання, де перші юнацькі сподівання захопили його душу, де хотів жити і мріяв померти. Вся його творчість пронизана любов’ю до Батьківщини і тугою за нею, вболіванням за долю її народу.

Навіть гіркість в черствому щоденному хлібі

Мстить, нагадуючи, що тебе нема.

А пусті, нескінченні, бездонні ночі,

А ворожі, навіки вже страчені дні… —

так поет розповідає про своє життя в чужому краю, про свою тугу за Батьківщиною у поезії «Лист». Але на його звертання не озивається Україна «ані квітом любові, ані шумом тополь, ані вітром пісень».

Може, й не дуже весело зараз в Україні, але покинути її — те саме, що покинути рідну матір через те, що вона хвора. Не вибирають люди матір, не можна вибрати й Батьківщину, як це прекрасно сказав у своєму вірші В. Симоненко.