Найкращий подарунок – зроблений власноруч. Важко знайти людину, якій не подобаються свята. Новий рік, Різдво, Великдень, День народження — можна продовжувати цей список, але факт беззаперечний: щоразу свято обертається можливістю порадувати близьких, побути разом із родиною, поспілкуватися з друзями, відпочити від роботи чи навчання. Але навіть не це головне. Головне — саме відчуття свята!

Щодо відчуття свята важко сказати щось конкретне. Що робить свято святом: метушня в магазинах та на вулицях, сімейне застілля, подарунки? Чи щось інше? Чи все разом? Спілкуючись із друзями та батьками, ми обговорювали це цікаве й нетривіальне питання. Я зрозуміла, шо для кожного свято починається з якоїсь однієї дрібнички, маленької власної асоціації, чогось непомітного, але значущого для конкретної людини. Наприклад, свято може створити запах хвої та мандаринів. Або листівка від далеких родичів. Мій дідусь каже, що для нього свято — ялинкові прикраси: коли він був зовсім малий, країна була зруйнована війною, тому ялинкові прикраси робили з картону — про інші годі було й мріяти, — і в його дитячій  пам’яті так це закарбувалося, що яскраві ялинкові гірлянди для нього означають кінець війни, кінець бідності, — і саме через це означають справжні свято. Мене завжди розчулює ця історія, коли я згадаю про неї…

Найприємніший епізод свят для мене особисто — це приготування подарунків. Саме приготування. Коли ти складаєш список людей, яких хочеш привітати, а тоді вигадуєш, що могло б порадувати ту чи іншу людину, щоб її обрадувало  чи приємно здивувало. Зазвичай набір подарунків виходить не дуже оригінальним: дарують з року в рік майже одні й ті самі речі. Книги, диски з музикою  відео, парфуми, косметику, одяг, красиві речі для оселі, побутову техніку, посуд, сувеніри…

Готуючи новорічні подарунки минулого року, я спробувапа вигадати щось оригінальне. Зрештою, важко вийти за межі традиційного списку подарунків, але додати родзинку — можливо. Фраза «найкращий подарунок — зроблений власноруч» вже здається банальною, але вона містить зерно істини. У мене не було можливості зробити подарунки всім близьким та друзям, але до кожного презенту я намагалася додати щось своє. Довелося добре попрацювати! Найкращий інструмент — це, звісно, уява. Так, звичайний записник-щоденник, який я придбала для матусі, за допомогою кольорових тканин, мотузочок та засушених квітів став виглядати зовсім інакше: оформлена за допомогою прийомів флористики обкладинка перетворила нудний офісний записник на самобутню річ. Обкладинку я обгорнула зеленкуватою тканиною, а на неї наклеїла маленькі засушені квіточки, мушлі та бісер. Робота дуже сподобалася мені, а головне — сподобалася мамі, яка навіть не одразу зрозуміла, що ця річ — витвір моєї уяви. Отримавши записник, мама спитала, де я купила такий, бо її подруга любить такі речі, і коли я сказала, що сама усе зробила, мама дуже зраділа і похвалила мене. Ця похвала стала, мабуть, найприємнішою подією новорічних свят.

За тиждень до Нового року я так само оформила альбом для фотографій, пошила дві іграшки — подарунки дітям, зробила листівки, розмалювала горщики для кімнатних квітів. Власники усіх цих речей були здивовані і задоволені, а мені було дуже приємно бачити, як радіють мої друзі та родичі. Не тільки тому, що речі красиві, а й через ту любов, яку я в ці речі вклала.

А в новорічну ніч на мене чекало справжнє диво. Батьки, оцінивши моє натхнення і захоплення, що не полишало мене під час моєї творчості, подарували мені надзвичайні подарунки: на Новий рік я отримала фарби для робіт зі склом, акрилові фарби, багато бісеру, і навіть пластику дія виготовлення прикрас та статуеток. Я була в захнаті! Найбільше мені припали до душі вітражні фарби, і я вже розмірковую над створенням авторського «чайного сервізу». Поки що сервіз складатиметься тільки з двох чашок та двох тарілочок, які я розфарбую власними малюнками. Звісно, мої роботи поки що недосконалі, але натхнення мене не полишає. і я вважаю, шо в мене ще все попереду.

Кажуть, як зустрінеш Новий рік, так його і проведеш: я сподіваюся, що цей рік для мене буде сповнений творчістю та натхненням, а для близьких — тим теплом, яке я вкладала у свої подарунки.