Мабуть, немає такої людини в нашому колишньому Союзі, яка хоч раз в житті не бачила б картини відомого російського художника Олексія Кондратовича Саврасова «Граки прилетіли».

На крилах весну принесли .Перше враження від цього шедевра — що ти ніби сліпнеш від білості та світла, і це світло нескінченне. В тебе вливається якесь тепло. Та це ж весна! Звісно, до справжнього тепла ще досить далеко — ось і снігова кора на передньому плані картини. Але він вже у темних прожилках, плямах, лініях. Сніг набух вологою, на ньому блюдця води. Довгі тіні дерев розлініяли, немов лист аркуша, білий сніговий простір.

Враження, що зима вже ледь доживає, посилює чорний грак на снігу в лівій і.істині картини. Ось-ось оголиться земля. І ти вже уявляєш: недовго їй бути чорною, і зеленітимуть незабаром трави.

Про весну, що наближається, розповідає і розлив живої води у правій частині полотна. Дерева стоять, як кажуть, до колін у воді. їхні стовбури віддзеркалюються у цій поки ще темній воді. Починаються розливи річок. Над білою і чорною ісмлею стоїть грачиний грай. Велика кількість птахів… їхні крила ніби заплуталися у кронах дерев. Може, це зовсім і не крила птахів, а дивовижне листя, тільки чорне?

Звісно, ми не чуємо звуків, але здається, вони дуже гучні. Звук і світло ллють під нескінченного шатра небес. На землі, на дальньому плані, видно вже нагріті сонцем дерев’яні частини будівель, їхні дахи. У далечині світліють храм і и івіниця… Верхівки храму і дзвіниці темні. Відчуття боротьби темного і світлого… Німа поки ще в силі. Про це говорить й самотній димок, який в’ється над хатою. І все-таки наш погляд знову падає на білий сніг. Передній план зачаровує, бере її полон. Весна вступає у свої права, і символом її перемоги стали граки. Побічні ніби кипить, потривожене змахами їхніх крил. Граки прилетіли і пробудили природу.

..Весна ще не ввійшла в місто. Вона зупинилася тут. Весна ніби запрошує людей, що втомилися від завірюх і морозів, вийти, озирнутися навкруги, порадіти першим промінням ще неяскравого сонця, послухати гомінливих граків, яким ні до кого немає діла: вони живі, вони повернулися!