Моє відкриття Кальдерона. Якось прочитав фразу, яка мені дуже сподобалася: «Є люди, які отримують таке задоволення постійно скаржитися і скиглити, що аби не втратити його, здається, готові шукати нещастя». Тож зацікавився автором цих золотих слів. Виявилося, що фраза про знайомий і нині тип людей належить іспанському драматургові Педро Кальдерону і написав він її щонайменше три з половиною століття тому.

Педро Кальдерон народився у Мадриді 1600 року. Дев’ятнадцятирічним юнаком почав писати п’єси і присвятив своє життя літературі. Він мав чимало послідовників у драматургії і зокрема в жанрі іспанської комедії. Його нововведення стосувалися як стилю, так і техніки в драматургії. Він зберіг традиційні для комедії три акти, різнобічність рішень характерів героїв. Серед улюблених драматичних тем Кальдерона — в’язниця і свобода. В’язниця при цьому буває не лише матеріальною — навіть перебування людини на землі обмежене тюремними стінами смерті, і тільки недотримання власних принципів може втішити у цьому вимушеному ув’язненні. Структура п’єс Кальдерона жорстка, за стрімкою і несподіваною зміною подій простежується детальний і логічний план.

Як драматург Кальдерон розпочав свій шлях п’єсою «Любов, честь і влада», а на час смерті (1635 р.) свого великого попередника і вчителя, Лопе де Вега, вже вважався першим драматургом Іспанії. Крім того, він дістав визнання при дворі Філіпа IV. Його посвятили в лицарі і замовили п’єси для придворного театру. Кальдерону були надані послуги кращих на ту пору музикантів і сценографів. У його виставах використовувалися складні сценічні ефекти. Скажімо, п’єса «Звір, блискавка і камінь» була поставлена на острові посеред озера у двірцевому парку, а глядачі дивилися її, сидячи у човнах.

Відкриттям для мене стало й те, що крилата фраза: «Найвища перемога — перемога над самим собою» належить саме іспанському драматургові доби бароко Педро Кальдерону. Від природи він мав талант і гострий розум, а також почуття гумору, про що свідчать хоча б ось ці слова: «Найкраще зберігає таємницю той, хто її не знає», або ці: «Ніколи не давайте порад тому, хто просить у вас тільки грошей».

Ось так далекий у часі Кальдерон став для мене справжнім відкриттям.