Моя улюблена райдугаЗазвичай після літнього грозового дощу на небі з’являється величезна кольорова дуга. Вона просто зачаровує.

Різні почуття викликало це загадкове видовище у наших пращурів. Настільки воно було загадковим, що в українській міфології навіть немає тлумачення цього небесного явища.

У народі веселка має багато назв. Майже всі вони вказують на незвичність сприйняття людиною цього явища. Це і райдуга (райська дуга), і Божий лук, і Бо-городичний пояс.

Давні люди вважали, що веселка вибирає, висмоктує воду з озера, річки чи навіть криниці. Тому райдугою не лише захоплювалися, її ще й боялися.

У жінок склалося інше ставлення до райдуги. Вони її здавна шанували і обожнювали. Побачивши її на небі, жінки загадували бажання і вірили, що воно неодмінно здійсниться. За веселкою визначали погоду. А ще вважалося, що за допомогою райдуги Божа Мати надсилає жінкам кольори для їхніх вишиванок.

Я люблю райдугу. Знаю, що є наукове пояснення цього явища. Та коли своїми очима бачиш ту небесну красу, хочеться вірити в легенди й казки. Адже таке видовище інакше, як казковим, не назвеш.