Мотив боротьби за волю, образи оборонців рідного краю. Драма «Милість Божа» є вершиною давньої української драматургії. Вона була написана у і728 році. Автор драми невідомий. Вважають, шо цей твір був написаний Ф. Прокоповичем або кимось іншим з викладачів поетики й риторики Києво-Могилянської академії. Твір присвячений визначній події в історії України, національно-визвольній війні під керівництвом Б. Хмельницького 1648—1654 рр.

Провідним у творі є мотив боротьби за волю. У цей час Україна знаходилась під гнітом Польщі. Головний герой твору — Богдан Хмельницький — виступає з промовою перед козацтвом, закликаючи їх усвідомити всі наслідки гніту Польщі на Україні:

«Гей, вже нашої слави занепад послідний.

Чого в світі живучи, дождав козак бідний!

Уже так козакуєм ми всі під ляхами.

І чого вже не роблять ляхи нам з жидами!»

Гетьман говорить, що чекати більше нічого, що ніякого страху не повинно бути в козацькому серці:

«Мо погибель останню іще виглядати

Будем ми?…

Нам татари і турки, і німці бували

Не страшні чи ж нам ляхи страшні уже стали?»

Отже, в драмі образ гетьмана українського козацтва є головним, це людина рішуча, відважна, справжній лицар, що над усе ставить козацьку честь і славу, сповнений власної гідності. Саме тому у творі звучить апофеоз гетьманові після повернення з війни.

Перемогу здобуто у війні з поляками завдяки мужності й відваги кожного воїна Запорізької Січі. Наприклад, кошовий своїми настановами, закликами підбадьорює воїнів, допомагає їм усвідомити всю важливість й невідкладність боротьби за волю:

«Добре знаєм: нам усім Вкраїна є мати.

Будем матір і себе в бою боронити,

Хоч помремо, а ляхів підемо ми бити!»

Як ми бачимо далі, кошовий є таким хоробрим не лише на словах, а й у битві. Слід підкреслити ще, що дуже мужніми були й козаки-ві-сники, котрі припливли Дніпром і сповіщають Хмельницькому про хід битви. З їх слів гетьман дізнається, що захоплено в полон С. По-тоцького — сина гетьмана Польщі, комісара польських військ Шамб-рака та інших ворогів.