МІЙ УЛЮБЛЕНИЙ ТВІР МИСТЕЦТВА. Мистецтво… Воно зачаровує нас силою краси: краси звуків, краси по­чуттів, краси побаченого. І якщо вже зачарувало людину — то це навіки. Отака вона сила — сила мистецтва. Когось зачарувала таємнича, ніжна, трепетна музика, когось довершена картина, когось прекрасна книга, ко­гось чарівний спів виконавця.

Серед музичних творів мені найбільше подобається «Місячна соната» Бетховена. Бетховен був геніальним композитором, тонким ліриком, умів майстерно передавати звуками те, що відчувала його переповнена образа­ми, зранена переживаннями та нещастями душа.

Глибоким ліризмом сповнена «Місячна соната» Бетховена. Ніжно зву­чить музика, але де-не-де чуються насторожені звуки. Вони ніби віщують негоду, що наближається. Я відчуваю звуки спочатку тихі, а далі все силь­ніші, гучніші. І ось вже буря. Уявляю, як над морем потьмарилося небо, закривши свинцевими хмарами срібний місяць. Як великі лавини злітають вгору, вдаряються об каміння і розлітаються тисячами краплинок. Сила звуків наростає, і перед моєю уявою постає розгніване море, справжня буря на морі… Громові розкати чуються в музиці. Вона зривається з клавіш і летить вдалину, наповнюючи мою кімнату стогоном. Та враз громовиця зникає, і знову звучить мелодія. Знову ллється місячне сяйво в душу і зву­чать затихаючі тривожні звуки…

У своїй сонаті Бетховен передав боротьбу прекрасних, чистих почуттів людини з темними силами людської душі, із сірою буденщиною, міщан­ством, з темними силами обивательського благополуччя.

Музика… Її звуки чарують нашу уяву, захоплюють, викликають певні почуття. Музика — це дивовижна скарбниця, яка збагачує нас, відкриває двері у світ прекрасного.