План

1. Ким стати в майбутньому?

2. Майстер своєї справи: три ознаки професіоналізму.

3. Обрана мною дорога.

4. Найголовніше у виборі професії.

Кожен з нас хоча б раз у житті замислювався над тим, ким хоче стати у майбутньому, з чим пов’язати свою долю. Довго думаючи і сперечаючись, перегорнувши безліч сторінок літератури для абітурієнтів, відвідавши майже всі вищі навчальні заклади рідного міста, багато хто все одно не бачить себе у майбутньому. Як же страшно помилитися у виборі майбутньої професії! Саме цей крок дуже важливий для розвитку подій нашого життя, і саме він може стати вирішальним.

Іноді люди, не віднайшовши того, чого прагне їхня душа, присвячують себе якійсь справі. Чи правильно це? Чи стануть вони справжніми фахівцями, майстрами своєї професії? Чи принесуть своїми діями користь суспільству?

Мені хочеться стати справжнім майстром тієї професії, яку я оберу. Але погодьтесь, це нелегка справа. Я вважаю, що майстер — це той, хто знайшов покликання у роботі, займається «сродною працею», як говорив великий Г. Сковорода.

Нещодавно я прочитала в газеті статтю про вибір професії, в якій автор вказував на три ознаки справжнього майстра своєї справи. Першою він назвав високе професійне вміння, тобто досконале володіння своєю професією. Друга — це творче ставлення до праці. А третя (найголовніша) — бути корисним для людей. Я цілком згодна з цими критеріями. І раніше, чесно кажучи, навіть не міркувала над питанням: що таке майстерність?

Іноді замислююсь над тим, чи потрібна ота користь людям? Можна ж просто працювати — і більш нічого. Навчився робити своє діло — і роби. Аби платили побільше. Але не все так просто. Праця будь-якої людини повинна бути корисною. Хіба не приємно, коли твій труд потрібен іншим?

Мій професійний вибір, знайти своє покликання — значить виявити себе у праці, яка найкраще відповідала б складові твоєї душі, інтересам, способу життя. Потрібно правильно обирати професію, відчувати свої нахили, навчитися об’єктивно оцінювати себе і свої можливості. Це, на перший погляд, просто, а насправді — немає нічого складнішого.

Що стосується мого вибору, то кожного разу мої думки, інтереси, погляди на життя змінюються. Іноді я і сама себе не можу зрозуміти. На даний момент хотілося б присвятити своє життя психології — лікувати душі людей. Але в той самий час мене охоплює страх: чи впораюсь я з цим, чи зможу досягти професійної майстерності, чи буду корисною людям? Для мене це найголовніше. Без цього не бачу сенсу взагалі будь-що починати.

Та пройде ще багато днів, поки школа відчинить для мене браму у доросле життя і вкаже на широкий шлях моєї долі. У мене ще є час вирішити для себе, ким же бути. Але я впевнена в одному: три складові справжнього майстра я обов’язково втілю у свою професію!