Марк Твен – мій улюблений письменник. Семюель Клеменс, у всьому світі знаний як письменник Марк Твен, народився на південному сході Сполучених Штатів у селищі Флорида 1835 року. Там ріка Міссурі впадає в Міссісіпі, на якій він мріяв стати матросом, ходити у формі юнги. Майбутній письменник таки втілив свою мрію — став лоцманом і супроводжував пароплави по Міссісіпі. Навіть його псевдонім звідти, з Міссісіпі: він заміряв жердиною глибину ріки і кричав помічникові: «Марк твен!», — це означало «мірка два» — глибина, достатня для того, щоб пароплав пройшов безпечно. А ще він був журналістом, шукачем срібла, друкарем і, звісно, письменником.

Я дуже люблю історії Марка Твена про двох бешкетників-хлопчаків — Тома і Гека, пам’ятник яким стоїть над рікою на батьківщині письменника. Саме там Марк Твен зустрів своїх героїв, навіть подружився із малим волоцюгою Томом Бленкеншипом, якого змалював у вигляді літературного героя Гекльберрі Фінна.

Марк Твен ріс за існування рабства, серед негрів-невільників, бачив розправи над ними і чисельні втечі, які закінчувалися вбивством непокірних. Саме тому його герой Том Сойєр іноді бешкетує разом із негренятком Джимом, який працює в тітки Поллі, навчається в якогось негра свистіти, немов птах. А Гек товаришує із неграми, ті навіть підгодовують хлопчика, а він віддячує їм роботою.

Багато з епізодів книжки хочеться читати і перечитувати по декілька разів. Наприклад, історію з пошуками скарбу. Або історію закоханості Тома у Беккі Тетчер. Або як Том і Гек лікували бородавки…

«Том Сойєр» — це цікаві і безтурботні пригоди, а от «Гекльберрі Фінн» — це зовсім неромантичні «мандри», під час яких герої стикаються із людською несправедливістю, злістю, мстивістю, ненавистю. Проте ця книжка для мене навіть цікавіша, ніж про Тома. Гек викликає не захоплення і цікавість, як Том, а справжнє співчуття, бажання допомогти. 1 хоча обидва хлопчики живуть в одній і тій самій країні, Том живе серед рівних собі, а Гек — вигнанець, сирота, до якого навколишній світ ставиться не поблажливо, а з агресією. їх рівняє тільки яскрава і світла ріка Місісіпі — їхній шлях пізнання, шлях до свободи, а маленький пліт — оазис, територія, вільна від рабства. Та попри всі негаразди, Гек, який завжди напоготові, щоб дати відсіч дорослому ворожому світові, зберігає доброту, людяність, вірність, уміння за будь-яких обставин залишатися людиною.

А ще я люблю читати й інші книжки Марка Твена. В нього сила-силенна дуже цікавих книжок! Наприклад «Принц і Злидар» — про англійське середньовіччя та про те, шо інколи непогано було б тим, хто керує державами, хоч на хвильку опинитися на самому дні, на собі відчути радощі своїх законів, наслідки свого управління. А «Янкі з Коннектикуту при дворі короля Артура»! Це майже фантастична казка! Це і подорож в історію, читаючи яку, краще розумієш сьогодення…