Любов до родини – любов до батьківщини  . Повість «Зачарована Десна» — це ліричний твір не просто про дитинство,  про рідних і близьких людей і, врешті-рештЛюбов до родини – любов до батьківщини  , про Батьківщину. Адже кожен рядок цього твору пронизаний теплим почуттям до рідної землі. Що для кожного з нас Батьківщина? Це люди, яких любили, рідні місця, відчуття затишку й спокою рідного дому. Саме ці почуття викликає повість О. Довженка. Він розповідає про свою родину з м’яким гумором і любов’ю. Ось його дід Семен, що нагадував Бога або святого Миколая і «розмовляв з кіньми, з телятами, з травами, з старою грушею і дубохі — з усім живим, що росло і рухалось навколо». Мати, яка любила понад усе саджати рослини, «щоб проізростали». Батько, дужий і гарний, особливо коли рятував людей від повені на своєму човні. Навіть лайлива бабуся згадувалася і ніжністю. Коли вони були поряд, живі, веселі, рідні, йому затишно жилося в світі. Оце відчуття спорідненості й любові все життя було для нього джерелом щастя. Через усе життя з його негараздами, відчаєм, ненавистю проніс письменник тепле почуття патріотизму, яке боре початок у його дитинстві. Душею прагнув на Україну, згадуючи її трави і води, річку свого дитинства — Десну, яку зачарувата його любов. У повісті не тільки портрети його рідних та знайомих, а й сердечна згадки про звичаї, моральну атмосферу, що панувала в його родині і на його батьківщині,

Досить згадати ставлення до віри і картину страшного суду Божого, на яку боявся дивитися навіть собака Пірат. Та хоч і посміювався він із грішних родичів, увесь, твір сповнений християнського почуття любові. Атмосфера спокою зумовлена ві рою, яка була основою одвічного порядку життя: на Великдень — яйця їй пасха, на Різдво — колядки й щедрівки, навесні — веснянки. Це тільки зовнішні ознаки ,і головне — відчуття правдивості, правильності всього, що відбувалося. Духовна краса його героїв коріниться у гармонійності фізичного життя з моральним. Ось чому навіть вади набирати вигляду чеснот. Сім’я найрідніша тому, шо вона своя. Так само й Батьківщина найрідніша, бо своя, дана Богом.

Задушевний тон, ліризм розповіді, м’який гумор підкреслюють, наскільки дорогі для автора спогади про дитинство і свою родину. Родина, рід — це поняття, і яких починається Батьківщина, а Довженко був щирим патріотом України. Тому и досі повість «Зачарована Десна» — це уособлення тепла й любові, які дарує людині родина. Вона не стільки зігріває в дитинстві, оскільки захищає, дає перші уроки добра, до того ж і у зрілі роки. Довженко це зрозумів, написавши твір уже дорослим. І виявилося, що його спогади такі зрозумілі іі дорогі кожній людині, бо «всі ми родом із дитинства».