Козацькі думи та балади – найдавніші зразки епічної творчості українського народу. Головні виконавці дум та історичних пісень. (Виконавцями дум та пісень стають кобзарі та лірники, що подають музичні твори у речитативно-імпровізаційній манері під супровід кобзи, бандури чи ліри. У період піднесення Запорозької Січі співці-бандуристи часто служили у війську, це активізувало їх просвітницьку та громадянську місію.)

Тематика, функція й стиль козацьких дум. (У козацьких думах гармонійно поєднуються ці ознаки, що виокремлює ці твори у неповторний жанр. На довершеність їх поетики і музичної форми вплинула індивідуалізація творчого процесу, а саме — бароковий стиль. Основними темами стають ідеї боротьби з турками-османами. Однією з найбільш уславлених і популярних була «Пісня про Байду».)

Перші публікації поетичних текстів козацьких дум. (Перші повноцінні записи текстів козацьких дум разом із музикою зробив у другій половині XIX століття М. Лисенко, слухаючи славнозвісного кобзаря Остапа Вересая.)

Леся Українка і розвиток епічної творчості. (1908 року Леся Українка субсидувала експедицію Ф. Колесси на Полтавщину для запису козацьких дум на фонограф. Завдяки цьому з’явилась унікальна праця Ф. Колесси «Мелодії українських народних козацьких дум».)

Інші видання козацьких пісень. (1921 року вийшло друком ґрунтовне дослідження Ф. Колесси «Про генезу українських народних козацьких дум». У 1927—1931 роки К. Грушевська підготувала до друку тексти «Українські народні козацькі думи».)