Козацька старшина . Григорій Квітка-Основ’яненко відомий нам як просвітник і талановитий письменник. Його прозові твори дуже різноманітні. Одним із найвідоміших, найяскравіших сатиричних творів не тільки Григорія Квітки-Основ’яненка, а й усієї прозової спадщини українських письменників є повість «Конотопська відьма».

«Конотопська відьма» — твір із прихованою сатирою, у якому автор намагається викрити соціальні вади, знайти та показати читачеві корінь, першооснову проблем у суспільстві. Козацька старшина — це мужні, освічені, сміливі, патріотичні люди, які розуміються на державних справах і понад усе ставлять інтереси свого народу… Так написано у творах про романтику козацького життя, але не в повісті Квітки-Основ’яненка. І, на превеликий жаль, цієї романтики у реальній Україні XIX століття не було. Саме це і викрив письменник у своїй повісті. Він вказав на те, що до влади в Україні прийшли люди, які ласі до грошей та високого становища, які нехтують своїм народом, його болями та потребами.

Яскравими образами, через які автор описує справжній стан справ в Україні, є образи сотника Забрьохи та писаря Пістряка. Пістряк хоче стати сотником, а свій шлях до цієї посади бачить не в тому, щоб довести громаді свою мудрість, чесність та відданість, а в тому, щоб якнайбільше докучити довірливому Забрьо-сі. Сам Забрьоха прагне кращого життя. І що ж він робить? Забрьоха день і ніч міркує, але не над тим, як зробити щось гідне, адже він уже обіймає посаду сотника. Він міркує над тим, як йому одружитися з красунею Оленою, (вона, до речі, не кохає його), над тим, як йому стати впливовішим і заможнішим. Ось такі думи мучать сотника Забрьоху і не дають йому спати. І тоді Пістряк підказує йому насправді актуальну проблему, яку нібито треба терміново вирішувати… І обидва представники козацької старшини починають вирішувати «нагальні» проблеми тогочасного суспільства з рішучістю та цілеспрямованістю, якій можна позаздрити: вони починають топити відьом, які «вкрали дощ»!

Цікавим є те, що ідея топлення відьом виникає не тільки як художній вимисел письменника: ця подія мала місце в реальному житті!

Г. Квітка-Основ’яненко вражає читачів своєю художньою майстерністю: він надзвичайно яскраво змалював образи сотника та писаря. Він зробив свій твір насиченим народними приказками, фольклорними мотивами, описами природи і дотепними фразами, які роблять повість по-справжньому сатиричною та цікавою. Повість «Конотопська відьма» викриває усі вади окремих типів людей та козацько-старшинного устрою взагалі.

А щодо Пістряка та Забрьохи, то вони, на жаль, є типовими образами й для тогочасного суспільства. А певною мірою — і для наших часів…