Великий правдолюб, гуманіст, письменник-демократ свою любов до рідної землі, до народу, його історії обезсмертив у своїх творах.

У п’єсах «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник» Котляревський висловив просвітительські ідеї, тим самим поклавши початок українській драматургії та українському театрові. У цих творах автор змальовує простих людей, доводить, що вони гідні поваги і наслідування. Тому і «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник» є реалістичними, високохудожніми шедеврами, що ввійшли назавжди до репертуару національного театру.

В образі Наталки письменник уперше в українській літературі показав правдивий багатогранний характер. Це дівчина із села, яка вміє захистити свою гідність, уміє боротися за своє щастя.

Цікавим є та деталь, що автор насичує п’єсу народними піснями, прислів’ями і приказками. Але частину їх створює сам, і майже неможливо відрізнити пісні Котляревського від народних, настільки вони подібні і за мовою, і за стилем.

Видно шляхи полтавськії і славну Полтаву,

Пошануйте сиротину і не вводьте в славу.

Не багата я і проста, но чесного роду,

Не стижуся прясти, шити і носити воду,

Ти в жупанах і письменний, і рівня з панами,

Як же можеш ти дружитися з простими дівками?

Єсть багацько громадянок, вибирай любую;

Ти пан возний — тобі треба не мене, сільськую.

У п’єсі «Москаль-чарівник» письменник використав народний анекдот про невірну жінку, але надав новий зміст темі та образам. Головна героїня Тетяна — селянка, яка не вміє лицемірити; вона чесна людина і морально чиста.

Своїм твором Котляревський показує, що аморальність іде від панівного класу. Так, чиновник-писарчук Финтик з презирством говорить про простий люд, цурається своєї бідної матері, заводить любовні інтриги.

Котляревський — драматург і театральний діяч. Саме риси реалізму, народності, гумор, пісні, жива мова і забезпечили цим двом п’єсам успіх і популярність на сцені, а Котляревському славу і визнання.