ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ народився 29 серпня 1769 р. в Полтаві в сім’ї канцеляриста. Навчався в духовній семінарії, працював канцелярис­том, домашнім учителем. Майже дванадцять років перебував на військовій службі. Повернувшись до Полтави, працював наглядачем (завідувачем) Будинку виховання дітей бідних дворян. Брав участь у діяльності ма­сонської ложі «Любов до істини». У 1818—1821 рр. виконував обов’язки директора Полтавського театру. Упродовж тривалого часу обіймав посаду попечителя полтавських богоугодних закладів. Помер письменник 29 жов­тня 1838 р., похований у Полтаві.

Котляревський вважається першим представником нової української літератури. Він відомий як автор «Енеїди», «Наталки Полтавки» й «Москаля-чарівника». Над «Енеїдою» письменник працював понад чверть століття. Поема є бурлескно-травестійною переробкою твору давньорим­ського автора Вергілія, у якому розповідається про пригоди мандрівної ва­таги троянців на чолі з Енеєм. Згідно з вимогами бурлескно-травестійного жанру, український автор змінив національне тло першоджерела. Персо­нажі давньоримського твору набули виразних українських рис — троянців з поеми Котляревського цілком правомірно ототожнюють з українським козацтвом. Писменник прагнув якнайповніше змалювати традиційний народний побут. Недарма його «Енеїду» називають енциклопедією україн­ської старожитності.

Яскравим явищем в історії української драматургії є п’єси Котлярев­ського. Вони були створені 1819 р. і тоді ж уперше виставлені на сцені Пол­тавського театру. Серед них особливої популярності набула «Наталка Пол­тавка». Майстерність у змалюванні персонажів, їхня природність, м’який гумор, вдало дібрані пісні — усе це зумовило високі сценічні якості твору.

Художні здобутки Котляревського помітно вплинули на розвиток ук­раїнської літератури XIX ст. Поезія і драматургія після Котляревського надовго зберегли риси його стилю.