Історична тема у творчості Маркіяна Шашкевича. Він був людиною дії… Здатний на подвиги, готовий на жертви… Умів об’єднувати навколо себе однодумців, згуртовувати, переконувати.

Визначна постать Маркіяна Шашкевича з’явилася в той час, коли його рідна Галичина була східною провінцією Австрії і уряд цієї країни провадив політику нещадної експлуатації і денаціоналізації українського народу.

Маркіян Шашкевич, як ніхто інший, відчув дух і вимоги доби. Він розумів, що не можна мовчати і чекати. Настав час, коли народ повинен заявити про себе. І поет, повний енергії, сміливих бажань і задумів, у 1833 році організував гурток «Руська трійця», до якого увійшли також його однодумці Яков Головацький та Іван Вагилевич. Під керівництвом Маркіяна Шашкевича молоді ентузіасти уклали альманах «Русалка Дністровая», до якого входили їхні вірші, а також цікаві фольклорні матеріали. Видання цієї книжки у 1837 році було визначною подією в культурному житті Західної України. Збірку характеризує значна жанрова і тематична різноманітність, яка виявляється, наприклад, у творах Маркіяна Шашкевича на історичну тему.

Шашкевич і його побратими дивилися на історичну славу та старовинні пам’ятки як на джерело духовної сили рідного народу. Кого ж бачить поет на історичних дорогах України? Преславного гетьмана Богдана Хмельницького, мужнього козацького ватажка Северина Наливайка…

У поезії «Хмельницького обступлення Львова» (один із найкращих творів Шашкевича) йдеться про достовірні події – облогу галицької столиці, де засіли польські пани, військами Хмельницького у 1648 році.

Факт викупу золотом і сріблом, що його зібрала шляхта для гетьмана-переможця, теж історичний. Розповідати про це поет вирішує у формі народного героїчного епосу -народних дум.

Виразні, чітко окреслені зорові образи, промовисті епітети, розмір вірша народних дум – ось що характерне для цього твору Маркіяна Шашкевича.

Поезії властива також типова для романтичного методу гіперболізація можливостей героя, яка сягає обріїв фантастичного:

Як будемо битися,

Мечами рознесу мури високії,

А кіньми розорю двори біленькії.

Мажорний акорд тріумфальної радості, історичної слави завершує цю переможну пісню:

А у Львові рано всі дзвони заграли,

А високі ворота остіжком упали…

У сюжетній основі вірша Шашкевича «0 Наливайку» -теж історичний факт: нещаслива битва цього легендарного ватажка з польською шляхтою під Білою Церквою. Та для польського гетьмана Станіслава Жолкевського це -піррова перемога: він зазнав таких втрат, що не насмілився навіть переслідувати повстанців. Звідси й оптимістичний тон поезії, наче йдеться про якийсь тріумф, возвеличення могутності козацького війська.

Похмурою, темнобарвною виступає тут ворожа сила:

Не мрячка то осідає, не туман лягає,

Гей, то ляхів сорок тисяч в поход виступає…

Але тон вірша лагідніє, коли мова заходить про козацькі полки, що «вздовж списами городили зелені байраки». Ця поезія Шашкевича також дуже нагадує народнопісенну творчість:

Гей, на степу густа трава, степом вітер віє,

Не по однім козаченьку стара неня мліє,

Гей, на степу сивий туман, кургани курились,

Не по однім козаченьку вдовиці лишились.

Нагадуючи про славні сторінки історії, поезії Маркіяна Шашкевича пробуджували в українців почуття національної гідності, підтримували їх у боротьбі за свободу рідного краю.