Інтерпретація образів національного фольклору у модерністській поезії Ф. Г. Лорки. Поезія — це один із способів пізнання світу. Це мистецтво поетичного образу. Які ж образи характерні для іспанського поета Федеріко Гарсія Лорки’. Перш за все це образи національного фольклору. Та інакше й бути не могло. Адже кожен поет виростає з рідної землі, засвоює образи, що відображують ментальність його народу, його бачення світу. Отож у творчості Федеріко Гарсія Лорки кожен читач неодмінно почує гітарні ритми Іспанії і побачить світ очима іспанця:

Як заридала

моя гітара, —

розбилась досвітку

криштальна чара.

У цих ритмах вчувається і плюскіт води, і шум вітру, і шепіт листя. Вся земля, здається, говорить його мовою. Ось чому найбільш поширені образи — це гітара, кинджал, циганська пісня, корида. Крім того, у поезії Ф. Г. Лорки багата символіка кольору: червоний й чорний — кохання і смерть, жовтий — сонце, день, часом туга; зелений — колір життя, колір вітру, колір світосприйняття для Ф. Г. Лорки: «Любов моя — зелений колір». І ця символіка, виростаючи з національного фольклору, стає надбанням .модерністського вірша:

Он туго, туго циганська.

Туго шира й одинока,

Туго досвітків далеких,

Туго схованих потоків!

Через низку риторичних звертань і за допомогою анафори поет змальовує символічну картину світу. Образ складається як із зорових, так і зі звукових картин  образів, то змальовують світ очима іспанця. Саме це бачення допомогло  вписати елементи національного світогляду в модерністські образи, сповненн часом складних елементів. Для поета-модерніста Ф. Г. Лорки характерна оксиморонніспть мислення («змочи мені взуття твердючою водою») і метафоричність в основі якої часом гіпербола, а часом — парадокс:

Хотів би я заснуть на час, на час,

на хвильку, на століття…

Модерністський вірш Ф. Г. Лорки іноді містить сюрреалістичні образи, проте вони витікають із національної поетичної традиції іспанського фольклору.

Жасмину цвіт і свіжо вбитий бик.

Поміст без краю. Мапа. Зала. Арфа. Рання.

Дівча прикинулось жасминовим биком,

а бик — то присмерк, що реве багряно.

Кожен поет розповідає світові про себе, про Всесвіт і людей, і найточніше йому вдається висловитися саме завдяки засвоєній національній мистецькій тра диції. У поезії Федеріко Гарсія Лорки поєдналася символіка національного іспанського фольклору і яскраві прийоми європейського модерністського вірша. І це робить вірші поета не тільки емоційно точними, а й художньо довершеними.