Ідеальне суспільство у романі Франсуа Рабле. Ідеал щасливого суспільства, яким його уявляв Франсуа Рабле. збігається в часі з найвищим підйомом мистецтва Відродження, а разом із ним — гуманістичних прагнень та устремлінь. Із біографії Рабле ми знаємо, що багато роківТ він прожив у Італії, де на той час уже сформувалась культура, у центрі якої була людина — жива і водночас «надзвичайна, богоподібна».

У своєму романі Рабле показує мудро влаштоване суспільство — це телемський монастир, збудований за наказом Гаргантюа для ченця, брата Жана. Сама назва «Телему» грецькою мовою означає «вільне бажання». Тому тут немає і сліду аскетичного життя, притаманного таким закладам. Приймають сюди не убогих і калік, а здорових, красивих, сильних молодих людей, як чоловіків, так і жінок. Незважаючи на те, що спосіб життя тут не має суворих правил, всі мешканці монастиря живуть у повній злагоді та гармонії, відчувають один до одного повагу та взаєморозуміння. Це виявляється навіть у такому факті, як бажання робити всім товариством те, що хочеться кому-небудь одному. Вражає нас також опис самої обителі, краса її будівлі, розумної розкоші побуту, прекрасної бібліотеки з книгами, виданими шістьма мовами. Все це підкреслює повноту буття, всебічне задоволення духовних потреб людини.

Рабле у зображенні телемського монастиря створив образ ідеального суспільства. Це була спроба не тільки відобразити епоху Відродження у час її найвищого злету, а й передати майбутнім поколінням мрію, шо колись повинна здійснитися.