Хто йде вперед, той змушений блукати 

Інколи істину, правильне рішення, свій життєвий шлях неможливо знайти од­разу.

Я вважаю, що саме тому ті, хто шукає істину, йдуть попереду, тож і змуше­ні блукати.

По-перше, пошук істини вимагає від людини самовідданості та самопожертви, відмови від спокою та звичного способу життя.

По-друге, шлях до істини, як свідчить світовий досвід людства, — це шлях помилок та втрат. Наприклад, для Ієшуа Га-Ноцрі, героя роману М. Булгакова «Майстер та Маргарита»’, пошук істини коштував життя. А супроводжували його непорозумійня з іншими, відмова від спокійного життя на одному місці, зради тих, у кого вірив. Але навіть заради свого порятунку герой не відмовився від сво­їх переконань, не обрав шлях брехні.

Тяжкий шлях помилок був у Фауста, героя однойменної трагедії Гете. Він пройшов через випробування чуттєвим коханням, пиятикою та розвагами,, вла­дою, жіночою красою, грошами, перед тим як знайшов своє призначення в слу­жінні людям.      .

Я готуюсь будувати життя самостійно і вважаю, що також навряд чи знайду одразу правильний шлях.

Отже, не помиляється той, хто нічого не робить. Рух уперед обов’язково пов’язаний з блуканням та помилками. І до цього має бути готовий кожен.