Гімн людському інтелектові. Хто з нас із захопленням не читав детективних опові­дань чи повістей?! Хто з нас з надзвичайною зацікавлені­стю не стежив за вчинками улюблених героїв детективних кінофільмів? Звичайно, детективний жанр має велику кількість прихильників, бо цікаво спостерігати за логікою розкриття таємниць, у якій демонструються невичерпні можливості людського розуму.

Американця Едгара По по праву вважають засновником детективного жанру, майстром захоплюючої фантастичної новели. Основою більшості його оповідань є сміливі гіпотези і припущення. Письменник мав надзвичайну здатність відчу­вати, в якому напрямку може розвиватися наукова думка майбутнього і, не відступаючи від суворо логічних законів дійсності, творив свої фантастичні оповідання у такий спосіб, що вони сприймалися сучасниками як опис реальних подій. Такими є його оповідання про повітроплавання, про мандрівки у віддалені країни і на місяць, про таємниці людської псих­іки. Оповідання Едгара По «Золотий жук» та «Вбивство на вулиці Морг» принесли йому широке визнання. Усі ці твори письменник назвав «логічними», бо вони побудовані за зако­нами логіки й аналітичного мислення.

Моїм улюбленим оповіданням Едгара По є «Золотий жук». Воно присвячене розповіді про дешифровку старо­винного рукопису, майстерно виконану Леграном. Автор повідомляє, що колись Легран був дуже багатою людиною, але фортуна відвернулася від нього, і він, мало не жебра­ком, стомлений життям у великому місті, поселився на се- лівановому острові.

Якось під час прогулянки узбережжям із своїм служ­ником Юпітером він знаходить золотого жука і шматок пергаменту, котрі згодом послужили ключем для знаход­ження скарбу. Оскільки Легран був людиною обізнаною, добре розумівся на фізиці, хімії, непогано знав історію і навіть докладно вивчив життя капітана піратів Кіда, ці знахідки не давали йому спокою. Весь час він аналізував, що саме можуть приховувати знайдені речі, проте був впев­нений в одному – за всім цим стоїть скарб. Піднісши пер­гамент до вогню, Легран побачив, як під впливом тепла на ньому з’явилася криптограма із зображенням черепа і низ­кою цифр. Завдяки величезній витримці, логіці мислення, порівнянням і логічним висновкам, а головне – старанності він зміг дешифрувати піратські знаки. Дуже цікаво спо­стерігати за ходом думки головного героя, але ще цікаві­ше дізнатися, що винагородою за величезний труд йому дістався досить великий скарб пірата Кіда.

Герой другого оповідання Едгара По «Вбивство на ву­лиці Морг» – Дюпен – людина молода і енергійна. Він – нащадок знатного роду, котрий потрапляє в скрутні життєві обставини і втрачає майже все своє багатство. Завдяки доб­рому ставленню кредиторів Дюпенові пощастило зберегти якусь частину батьківської спадщини, але грошей на жит­тя бракувало: він ледве зводив кінці з кінцями. Незважа­ючи на свою молодість, він був дуже обізнаною людиною, і автор зауважує, що всіх «вражала його величезна начи­таність, а головне – свіжість його уяви». Єдине, що він міг собі дозволити, – це книги. Коли Дюпен починає за чисто логічними принципами розслідувати вбивство на вулиці Морг, він зрештою приходить до висновку, що злочин вчи­нила не людина, а оскаженіла тварина. Він уважно огля­нув будинок, звернув увагу на те, що від цього злочину віє чимось жахливим, відзначив, що в кімнаті розмовляли двоє – один був француз, а другий – невідомо хто, бо «ви­гукував якісь нечленороздільні звуки незрозуміло якою мо­вою». Дюпен звернув увагу на той факт, що в кімнату зло­чинець потрапив через вікно, спустившись по громовідводу, тобто він володів винятковою спритністю та сміливістю; в кімнаті нічого не було вкрадено, хоча напередодні жерт­ва злочину отримала велику суму грошей. Дюпен відзна­чив надзвичайну моторність, нелюдську силу, люту кро­вожерливість, жахливу жорстокість вбивці. А звідси – висновок: злочин вчинила не людина. І справді, це був орангутанг, мавпа, яка втекла від моряка.

Сам Едгар По називав свої оповідання «логічними», бо намагався показати невичерпні можливості людського ро­зуму. Сьогодні, говорячи про його твори, ми бачимо, як досконало письменник продемонстрував безмежну силу й глибину людської думки. Детективні оповідання Едгара По – це гімн інтелектові. Творчість цього американського письменника стала надбанням світової культури, адже в ньому жила віра в людський розум, духовні сили люди­ни, її нескориму волю, непереможне прагнення до знань.