Філософські роздуми Григорія Сковороди про людське щастя. Творчість Григорія Сковороди посідає визначне місце в історії розвитку літератури, філософської та педагогічної думки в Україні. Письменник як видатний гуманіст і просвітитель обстоював права трудящих на свободу і всебічний розвиток.

Г. Сковорода залишив нащадкам талановиті художні та філософські твори. Філософська спадщина — це сімнадцять трактатів і діалогів, а літературна — збірки віршів «Сад божественних пісень», байки, листи. Філософські ідеї Г. Сковороди мають багато чого спільного і ідеями французьких філософів Руссо, Вольтера, Дідро.

Ідея «природної людини» у Сковороди поглиблюється ідеєю природженої праці. Людина, мовляв, тоді принесе найбільшу користь людям, суспільству, коли повністю розкриє свої можливості за покликанням.

Людина, як твердить Сковорода, — не тремтячий раб, а «коваль свого щастя». Про це йдеться у філософському творі «Вхідні двері до християнської доброчинності». Якщо бажаєш бути щасливим, то для цього не треба їздити за моря, ставати на коліна перед сильними світу цього. Щастя завжди і всюди з тобою, його тільки треба пізнати.

У творі «Нарцис» Сковорода доходить висновку: треба пізнати себе самого, відшукати себе і знайти в собі людину. На думку мислителя, важливу роль у створенні добробуту людини і всього людства повинна відіграти творча праця. Та ця умова буде реальною лише тоді, коли праця відповідає душевному покликанню людини, її нахилам. Реалізуючи свої філософські роздуми, Г. Сковорода створив оригінальну теорію «сродної праці», він мав на увазі поєднання практики із срод-ністю. Тобто людина повинна виконувати той вид роботи, до якої має здібність. Але «сродність», твердив Г. Сковорода, неможлива без працьовитості.

Великий філософ розвінчує паразитизм, ледарство. Шершень, герой байки «Бджола і Шершень», із зневагою ставиться до Бджоли, тому що вона вічна трудівниця. Можна зробити висновок: Шершень — ледар, Бджола — трудівниця, приклад людини, що живе за «сродною працею». Цій ідеї присвячені байки «Орел і Сорока», «Дві Курки», «Гній і Діамант» та інші.

Великий вплив роздумів Сковороди на подальший розвиток української літератури очевидний. Високо цінував його творчість Т. Г. Шевченко. Вільнолюбні, гуманні філософські ідеї Сковороди органічно ввійшли в його творчість.