«Енеїда» Вергілія – творче наслідування Гомерових поем. Коли починаєш читати Енеїду, часто виникає почуття, що перед тобою продо­вження славнозвісних поем Гомера.- Складається враження, що Вергілій вирішив написати про те, що, так би мовити, «залишилося за кадром». Дійсно, твори Го­мера багато що пов’язує з поемою Вергілія.

Головний герой поеми — Еней. Читачам «Іліади» відомо, що Еней — один із найвидатніших троянських вождів. Він — перший після Гектора. Його батьки — Анхіз та богиня Венера. Анхіз — двоюрідний брат царя Трої Пріама. Відомо, що Еней користувався прихильністю богів. Мабуть, саме тому йому була доручена важлива місія — побудова нової «Трої», але в іншому місці. Щоб виконати це за­вдання, Еней разом із товаришами відпливає від берегів Трої.

Другий доказ творчого наслідування Гомерових поем стосується композиції Енеїди. Вергілій розповідає про прибуття Енея та його товаришів після падін­ня Трої до Італії для заснування римської держави. Сюжет «Енеїди» складається з двох частин: перші шість пісень присвячені мандрам Енея від Трої до Італії, а інші шість — війнам Енея в Італії. Отже, першу половину «Енеїди» можна назвати наслідуванням «Одіссеї», а другу — «Іліади». Так само, як Одіссей, Еней пройшов багато випробувань, в яких дуже знадобилися такі риси його характеру, як сміли­вість, рішучість, мужність, відданість обов’язку і вміння швидко приймати рішен­ня та діяти. Хоча прихильності й уваги богів теж було достатньо. Доказом цього є, наприклад, візит посланця богів у Карфаген, де надовго затримався герой поряд з коханою Дідоною, щоб нагадати Енею про його обов’язок.

Третім доказом наслідування можна вважати подібність стилю Вергілієвої по­еми і гомерівського епосу. Поема «Енеїда» відзначається монументальністю і вод­ночас деталізацією. Її ми бачимо і в поемах Гомера. Ось деякі паралелі. У Гоме­ра на щиті Ахілла зображено картини астрономічного й побутового характеру, а у Вергілія на щиті Енея зображено всю історію Риму, її найвеличніших діячів. Можна стверджувати, що поезія Вергілія має більш монументальний характер, хоча вплив Гомера видно і в сюжеті, і у формі зображення сюжетної дії.

Ще однією спільною рисою творчості двох давніх поетів, яка є доказом на­слідування, є погляди Гомера та Вергілія на взаємини між людьми й богами. Але герої Вергілія набагато більше залежать від богів. Наприклад, в’Енея постійно ви­никає конфлікт між особистими бажаннями та волею богів, і він, врешті-решт, підкорюється волі богів: залишає дружину і сина в охопленій вогнем Трої, кидає Дідону за наказом богів, яка вкорочує собі віку…

Найбільше відчувається творче наслідування Гомера у другій частині поеми «Енеїда». Там розповідається про війни Енея в Італії за своє утвердження там за­для заснування майбутньої Римської держави. Знову бачимо сюжетні паралелі: де­кілька перемог місцевого ватажка Турна над троянцями, перемога війська Ецея, під час якої Турн вбиває друга Енея — ПалланТа. Далі буде двобій вождів — Енея і Турна, під час якого гине Турн, якого боги залишили без підтримки.

Цих аргументів достатньо, щоб стверджувати: в поемі Вергілія «Енеїда» добре помітно творче наслідування Гомера. Проте через це поема не втратила своєї са­мобутності й оригінальності. Вергілій і справді творчо наслідує Гомерові поеми, але це робить його твір ще більш цікавим і захопливим.