ДОЛІ ГУРОНА І МАДЕМУАЗЕЛЬ ДЕ СЕНТ-ІВ. Будучи представником Просвітництва, ідейного руху молодої французької буржуазії, Вольтер виступав проти феодалізму, абсо­лютистської монархії, церковного засилля в усіх сферах суспільно­го життя.

Просвітителі вважали людей рівними, відстоювали право на ос­віту кожної людини, адже, на їхню думку, освіченість давала надію на повну перебудову суспільного устрою. Одним із творів, який можна вважати відстоюванням названих принципів, є повість Вольтера «Простак», у якій показана трагічність доль головних персонажів, зумовлена «зайвими» постулатами, що тільки заважають жити.

У центрі твору — юнак, який сам себе називає Простак (його так прозвали за щирість і чесність); він прибуває на кораблі з Кана­ди й висаджується на берег Бретані. Своїх батьків він ніколи не знав, і його вихованням займалися індіанці гурони. Припавши до серця абату де Керкабону, молодий чоловік оселяється в нього. Це поклало початок непорозумінням. Звісно, абат поставив собі за мету прищепити Простаку побожність, навчити законам Божим і врешті- решт похрестити.

Молодим розумом, чистим серцем юнак сприймає інформацію занадто буквально й розуміє все по-своєму. Наприклад, навідріз відмовляється хреститися не так, як у Біблії — у ріці, не розуміє, чому він не може одружитися з хрещеною матір’ю мадемуазель де Сент-Ів, з якою його об’єднало взаємне почуття, навіщо питати доз­волу у всіх родичів на право будувати своє сімейне щастя, чому дозвіл на шлюб дає папа, який живе за чотириста льє і який ніколи його не бачив. Йому намагаються пояснити закони «цивілізовано­го» існування, але ще більше заплутують героя твору. Нещасну Сент-Ів родичі ховають у монастир, щоб віддати її за нелюба. Тут Простак (тепер уже Гурон) остаточно впадає в розпач і йде в столи­цю до короля, щоб той дозволив шлюб із коханою, адже юнак здійснив подвиг — урятував містечко від англійської ескадри! Ко­роль не може не нагородити його. Під час подорожі до великого міста Вольтер зіштовхує Гурона з багатьма людьми, які зазнали кривди від папи та церкви (тут особливо проявляються просвітницькі ідеї автора), а герой не розуміє, чому це король повинен іти на по- відку в папи? Він обіцяє скривдженим просити за них короля.

Опинившись у столиці, молодий чоловік хоче попасти на прийом, але на нього вже донесли, і він опиняється у в’язниці. Його сусід, отець Гордон, учить героя основам різних наук, однак і сам наби­рається нових поглядів від людини з невикривленим поглядом на світ. А в цей час прекрасна Сент-Ів тікає прямо з весілля і йде на пошуки коханого.

Ціною втрати честі (цього вимагає вельможний чиновник) вона рятує Гурона, однак через потрясіння її охоплює лихоманка, й вона помирає на руках героя. Усе його подальше життя було у пам’ять про дівчину.

Вольтер показав трагедію двох сердець, які не могли бути разом через безглуздість суспільних переконань, через затурканість, ту­поумство або пиху деяких чиновників і церковників. Ця обмеженість мислення тогочасного суспільства доводила автора до відчаю.

Смерть же Сент-Ів — результат свавілля, яке чиниться над на­родом постійно. Саме тому видатний французький просвітитель зав­жди відстоював роль освіти, прав кожної людини для побудови прин­ципово нового суспільства без законів і постулатів, які призводять до трагедій.