План

І. Найбільше багатство людини — це її добре ім’я.

II. Чесно і гідно жити.

1. Честь і безчестя.

2. Захист свого доброго імені на дуелях.

3. Честь Батьківщини — понад усе.

III. Живіть чесно та гідно.

Добре ім’я. Як влучно сказав І. Котляревський: «Все багатство єсть моє добре ім’я». На жаль, зараз люди мало задумуються про свою честь. Для багатьох на першому плані стоять гроші. І тільки гроші. Люди вважають, що за гроші вони зможуть купити все. І в гонитві за грошима вони ладні втратити честь та гідність.

А згадаймо наших предків! Вони ще споконвіків знали, що навіть після втрати майна, близьких у людини залишаються честь та гідність. І її поважали, приймали як найбільшого гостя, бо така людина заслуговує на повагу. Саме тому наші пращури казали: «Бережи честь змолоду!» Найліпшою обіцянкою завжди було дане слово честі. Й видатний філософ Григорій Сковорода наголошує, що найбільше багатство людини — це її добре ім’я.

В Японії люди поважали честь настільки, що ганьбу зі свого імені та імені своїх близьких змивали кров’ю. І можливо, це схоже на варварський обряд, який до сьогодні майже не зберігся, але саме ця країна вважається однією з найрозвиненіших і відомих у цілому світі. Адже японці завжди патріотизм вважали одним з найяскравіших прикладів честі і людину, яка зрадила свою країну, — безчесною людиною.

За образу, яку хтось завдав лицарю, одразу викликали на двобій. А у разі поразки могли навіть вбити. Та що там казати про лицарів, коли такі відомі російські письменники, як Пушкін і Лєрмонтов, відстоювали свою честь на дуелі. Попри заборону проводити дуелі, люди не могли залишити свою честь заплямованою і все одно йшли на такий безумний вчинок. Пригадати хоча б д’Артаньяна та його товаришів з відомого роману О. Дюма «Три мушкетери», які не тільки були майстрами війської справи і захищали країну, а й відстоювали свою честь на дуелях.

Як свідчить історія нашого народу, за честь рідної України боролися її сини й доньки під час монголо-татарської навали, учвизвольній війні на чолі з Б. Хмельницьким, полягли під Крутами у 1918 році, мільйони загинули у Великій Вітчизняній війні. В їх серцях сяяло гасло честі суто особистої та загальнонародної.

М. Старицький у своїй історико-драмитичній повісті «Оборона Буші» звертається до подій, коли наш народ відстоював свою честь і незалежність у боротьбі з польською шляхтою. Невелика фортеця Буша затримує величезне польське військо, щоб дати можливість козацькому війську підготуватися до вирішальної битви. Винахідливість, хоробрість захисників завдає чималих втрат полякам, але гинуть і відважні козаки. І тільки по трупах вдираються вороги у фортецю. І коли їм здається, що настала перемога, злітає в повітря фортеця з нескореними жителями та ворогами. Так донька сотника Орися винесла вирок тим, хто посягав на честь і свободу українців.

Честь Батьківщини, честь народу, честь кожного з нас…

Кожен із нас — особистість, людина, що живе серед людей, тому не зважати на них не можна. І як ти будеш поводитися, така тобі буде і честь! Твоя власна честь, твоє чесне ім’я, твоє життя неодмінно породжує повагу і честь до себе з боку інших.

Хоч зараз честь відійшла для багатьох на другий план, проте залишилися люди, які не забувають про честь та гідність. І таких людей видно, і з ними приємно спілкуватися, і вони завжди викликають повагу інших. Ми повинні жити чесно, гідно, не заплямовуючи своє чесне ім’я брудними думками, поганими вчинками, берегти честь рідної України. Тільки тоді нам не буде соромно перед нащадками.