1. Що ми дізналися про роки дитинства головного героя повісті?

З дитячих років Іван жив серед природи, виховувався на гуцульських повір’ях, легендах, казках, і світ був для нього, «як казка, повна чудес, таємнича, цікава й страшна». Неспокійний, дивний хлопчик дедалі частіше підводить матір до думки, що при пологах «не засвітили свічки» та їй замінили сина на бісеня. Уже семирічним Іван знав, що на світі є нечиста сила і злий дух править усім.

2. Як вплинув фантастичний світ вірувань на світогляд хлопця ?

Від самого народження Іван потрапляє у фантастичний світ природи. Він знає, що в лісах є лісовики та веселий чугайстер, що роздирає нявок. Фантастичною, наприклад, є зустріч малого хлопчика зі щезником. І хоч читач розуміє, що це лише уява Івана, який щиро вірить у надзвичайні сили, ці знання ніколи не ставились під сумнів, так було і по-іншому не могло бути.

3. Чи були фантастичні епізоди в дорослому житті Івана ?

У дорослому житті Івана фантастичних елементів було багато. Цікавим є свідоме обожнення вогню на полонині, бо його жива сила захищає від ворогів, тому іі супроводжується різними ритуалами. Часто фантастичні події пов’язуються зі світосприйняттям Івана. Наприклад, після смерті коханої Марічки він часто відчував її ніжний голос, навіть розмовляв з дівчиною.

4. Чи є ще приклади фантастичного у повісті «Тіні забутих предків»?

Так, мольфар Юра зупиняє хмари на небі, ворожить над лялькою, що уособлює Івана. Як не згадати хвилюючий танець Івана на галявині із чугайстром та постійні ворожіння Палагни на врожай, на гарну худобу тощо.

5. Як змальовані почуття Марічки та Івана?

Дружба Івана з Марічкою повна щирої краси й чистоти. У їхніх стосунках «все було так просто, природно… що жодна нечиста думка не засмітила їм серця». Ці почуття були гармонійними, овіяні чарами природи, є» Чи кохав Іван Палагну?

М. Коцюбинський протиставляє життя Івана з Палагною після смерті Ма-іички. Тяжко переживши загибель подруги, Іван через кілька років одружився, (їо «треба ж ґаздувати!» Кохання до Палагни ніколи не виникало в голові Івана. Нін — ґазда, вона — ґаздиня, і хоч дітей у них не було, зате була худібка — чого ж іще бажати? Життя їхнє минало у вічній праці. 7. Що втратив Іван після смерті Марічки ?

Його сушила туга за іншим, красивим життям, за Марічкою, що стала для нього уособленням всього поетичного, гарного, світлого: «Тусок обіймав серце І пана, душа банувала за чимсь кращим, хоч невідомим, тяглася в інші, кращі світи де можна б спочити». Вічно заклопотана своїм ворожінням і худобою, Палагна Не могла зрозуміти Івана, підтримати його кращі пориви.

8. Яке значення для розкриття психології героїв повісті має обряд поховання Івана?

Вражаючим і дуже дивним є обряд поховання Івана. У хаті лежить покійник зі свічкою в руках, а біля нього поставлено багато лавок для людей, наче в театрі. Згодом приходить молодь, щоб повеселитись. Сміх, крики в різних кутках хати тривають цілу ніч, і це тоді, коли поряд лежить покійник.

Досить дивно для нас, але звично для гуцулів, якнайвеселіше має бути в хаті тієї ночі, щоб не було сумно і страшно жити людям цього дому. М. Коцюбинський хоче показати, що його герої цінують життя більше, ніж смерть, зневажають її і навіть не оплакують померлого Івана.