Чому один із перекладів новели Кафки названо «Комаха»?То хто ж ота комаха? На перший погляд, відповідь очевидна: Грегор Замза, головний герой твору, що одного ранку перетворився на комаху. Але що більше ми читаємо твір, що більше спостерігаємо життя головного героя, то яснішою постає парадоксальна думка: може, це сталося в ту мить лише зовні, а комахою Грегор почувався вже давно. Пригадаймо, він завжди так прагнув викликати, заслужити схвалення батька, що ладен був працювати чи не цілодобово. А що ж батько? Коли Грегор приніс додому величеньку суму зароблених грошей, то  тільки хіба що здивувався. Та синові й цього було достатньо: його ж таки помітили. А взагалі-то його життя сприймали як щось маленьке, звичайне й не варте уваги, як життя комахи. А хіба він не заслужив хоч трохи тепла, хоч крихту любові? Він щиро любив батьків і сестру, тому, коли сталося його фізичне перетворення на комаху, то першою думкою була одна: як вони виживуть без його грошей? Тож коли він переконався, шо вони не такі вже й безпорадні, як удавали, він відчув не обурення їхньою минулою брехнею, а тільки полегшення. Це ж добре, шо батько може знову служити в банку, хоч до цього ледве пересувався за допомогою дружини та дочки. Та й сестра знайшла роботу, хоч до цього на всіх працював лише Грегор. І не відчував не те що подяки, а й просто уваги. Отож коли сталося його фантастичне перетворення, усе наче стало на свої місця, виявивши безжальну правду: його рідні просто егоїсти, що не готові ні співчувати, ні любити, ні піклуватися про нього. Він для них — набридлива комаха, якої слід позбавитися якомога швидше. І байдуже, що відчуває він, як мучиться, а важливим стає все що завгодно: думка квартирантів, поголос серед знайомих, побутові незручності тощо. Отож коли він помирає, його викидають на смітник і тут же звільняють прибиральницю: тепер ніхто і ніщо не нагадає їм про те, як вони вчинили з сином і братом. Хіба ж хто замислюється, знищуючи маленьку комаху?