Дуже часто нам доводиться чути такі висловлкн вання: «Це добре» або «Це погане», «Мені це подобається» або «Мені це не подобається». Часто ці вистелювання викликають у нас подив чи навіть обуреня: «Як це тобі може подобатися?» Як наслідок виникають суперечки, звинувачення у відсутності смаку.

Чи сперечаються про смаки? Що таке смак, від чого він залежить і чи існує якийсь ідеальний смак на який нам варто рівнятися.

Смаки людини залежать від оточення, в яке»» вона зростала, формувалася, від освіти, яку отримані від поглядів, що склалися на основі її досвіду. Отже можна зробити такий висновок: як не існує цілком то однакових людей, так не може існувати і абсолютно однакових смаків. Звичайно, це занадто категорично. Можна просто сказати, що погляди різних людей на речі відрізняються і мають право на існування, і людина сформувала їх під впливом обставин власно життя. Наприклад, якщо хтось все життя читав детективи, яких було дуже багато в бібліотеці батьків, навряд чи в похилому віці він почне цікавитися філософськими трактатами, і навпаки.

Отже, про смаки не сперечаються? Виходить, так. Але чому ж тоді вчителі на уроках доводять  високу вартість художніх творів, які абсолютно нам не  подобаються? І це не тільки тому, що ми ще недостатньо досвідчені в літературі. Ці твори можуть не сприймати і дорослі люди.

На мою думку, існують в житті певні ідеали, на які  повинні рівнятися смаки кожної людини. Такими  зокрема, є і хороші твори, і якісні фільми, і карітини талановитих художників, і класичний стиль в одязі . Вони можуть не усім подобатися з різних причин говорити, що це погано, на мій погляд, ніхто не права. Наприклад, є ті, хто не любить поезію. Але здається смішним, коли ці люди починають гое ти про неї як про щось непотрібне. Якщо хтось  або читає вірши, то це комусь потрібне і це  може, навіть, і важливіше, ніж чергова серія телесеріалу? А ще смішніше, коли той, хто нічого не розуміє в певній галузі, наприклад в живопису, починає  навязувати свої думки.

Але це стосується смаків у, так би мовити, і сферах. Що ж до побутового життя, то тут для кожного існують свої мірки, з точки зору яких він робить  висновок про те, подобається це йому чи ні. завжди існують ідеали, на які треба рівнятися. І чоловік ремонт, наклеїв зелені шпалери. При до нього друг і починає критикувати: навіщо зелені вони ж так неприємно кидаються у вічі, краще якийсь спокійний, непомітний колір, світло-рожевий чи, принаймі , зеленувато-білий. Чи варто тут сперечатися говорити про власний смак? Думаю — ні, бо жити в цій квартирі тому, хто робить ремонт. Можливо зелений колір його заспокоює, а зовсім не кидається увічі, або він взагалі любить щось яскраве і оригінальне.

Отже, про смаки не треба сперечатися. А якщо вважаєш, що твій друг зовсім не має смаку і тебе це  дужетурбує, спробуй якось вплинути на нього непомітно шляхом розмірковуваннь та делікатних порад.