Категориясочинения по украинскому языку

Яке чудове українське сонце! Які веселі в нас люди! Нічого не змінилося в українському характерові за кількасот років. Щоб упевнитися в цьому, не треба подорожувати машиною часу. Досить ще раз поглянути на картину видатного художника Іллі Рєпіна “Запорожці пишуть листа турецькому султану”.

читать далее

Наша вчителька української мови — взіроць людини, відданої справі народної освіти. Вона ще мо­лода- декілька років тому закінчила інститут. Одягається поїш просто, скромно та акуратно, косметикою не зловживає. Завжди весела, але коли вона на нас сердиться, стає серйозною. Очі в неї сині, волосся жовте, як спілий пшеничний колос. Зріст має середній. Її голос чіткий, дзвінкий […]

читать далее

Дещо з історії. Під час великої війни між русалками та мавками русалки почали перемагати, розробивши нову стратегію. Вони підпа­лювали ліс, і мавки мусили тікати. “Треба шукати союзни­ків”, — подумали мавки та подалися на Січ. Але запорожці заявили, що вони в жіночі справи не втручаються. Після цього вирішили відправити посольство до Московії, проте там спо­чатку теж […]

читать далее

Бабуся в моїй пам’яті.Немає вже моєї рідної бабусі, лише спогади линуть до мене. Згадка про обличчя, посмішку й тиху розмову бентежить душу. Зустрічаючи мене, свою онуку, бабуся випромінювала радість. На її вустах була посмішка щастя. Дуже добре я пам’ятаю її невисоку, трохи згорблену від старості постать.

читать далее

Зимовий ліс здалеку  здається довгою темною смугою. Коли ми під’їхали до нього на лижах, виявилося, що ліс зовсім інший. Дерева стояли в снігу, наче укутані пухкими білими про­стирадлами. Деякі гілки були чимось схожі на руки й ноги. Здавалося, змерзлі велетні зібралися тут, щоб погрітися в купі.

читать далее