Будівля Успенського собору в Харкові — пам’ятка архітектури. Усім харків’янам відомий Успенський собор та його струнка дзвіниця. Він розташований у центрі міста на вулиці Університетській, названій так на честь першої будівлі Харківського університету Собор є найдавнішою церквою міста, адже був побудований 1657 року, коли самому місту Харкову виповнився лише один рік.

Звичайно, не відразу Успенський собор мав такий вигляд, як сьогодні: спочатку його побудували з дерева, а за тридцять років почали будівництво кам’яної споруди. В історії храму було багато чого — і пожежі, і руйнування стін, і перебудова. Тільки після ста п’ятдесяти років існування Успенський собор було зведено дзвіницю, за якою й зараз його впізнають усі харків’яни. Побудову дзвіниці було присвячено перемозі російської армії над військом Наполеона Бона-парта у Вітчизняній війні 1812 року, названо її Олександрівською на честь імператора Олександра І. Дзвіниця зводилася протягом майже трьох десятиліть і стала вищою за дзвіницю Івана Великого, що в Москві. Висота харківської дзвіниці від цоколя до верхньої точки хреста склала близько 89,5 м проти 81м московської. Навіть сьогодні дзвіниця Успенського собору є найвищою серед старих споруд Харкова.

Зміни в соціальному житті, звичайно ж, спричинили серйозні зміни в житті храму. 1924 року на дзвіниці Успенського собору було встановлено антену першої української мовної радіостанції. Річниця першого дня її виходу в ефір — 16 листопада — стала професійним святом працівників радіо та зв’язку. Студія розташовувалась поблизу, і, щоб соборні дзвони не заважали ефіру, того ж року собор зачинили. Протягом багатьох років храм розкрадали й руйнували. Він вистояв під час Великої Вітчизняної війнр, але тільки в другій половині XX століття в Успенському соборі почалися реставраційні роботи. З 1986 року протягом трьох десятиліть у приміщенні храму розташовувався Будинок органної музики, а 1990 року в ньому було проведене перше після тривалої перерви богослужіння. Зараз собор повертається до церкви.

Успенський собор як визначна архітектурна пам’ятка став одним із символів Харкова, його зображують на картинах, поштових марках, а до 350-ліття міста Національний банк України навіть випустив монету із зображенням храму.