Богдан Хмельницький — центральна постать літопису. У літописах XVII—XVIII ст. відображена визвольна боротьба українського народу проти польської шляхти. Очолював її Богдан Хмельницький. Тому Самійло Величко і ставить його у своєму літописі центральною постаттю. Автор вказує на характер цієї боротьби, дає їй оцінку, тому його твір посідає чільне місце в давній українській літературі. героїчну боротьбу нарЛітопис Самійла Величка — велика історична повість, яка вміщує в собі ряд оповідань, в основу яких покладено історичний матеріал про оду у 1648—1654 рр. Початок твору подається на основі народних переказів, легенд про Богдана Хмельницького: як він служив кошовим у ІІотоцького, як він викрав листи у Барабаша. Величко докладно зупиняється на підготовці до бою козаків з ворогом, описує саму битву під Жовтими Водами: «Наконец всех поляков Хмельницкого оружие разорило, и едним-з них там же на Жолтой ВодЬ жити и житии по-велЬло, а другим правую стезю до Криму показало, от якого погрому пЬ десятка человЬка поляков не спаслося.»

Письменник прославляє військове уміння козаків і їхнього геніального полководця Б. Хмельницького. У своєму літописі він вказує на силу нашого народу і цим стверджує його перемогу над ворогами. Ми бачимо подвиг простого люду та його талановитого керівника.

Військо Богдана Хмельницького здобуло дві перемоги, але не втомилося, не зупинилося на досягнутому: «В далшій поход з Хмельницким рушило, двидЬвши з сторони албо з гори якой оное, можно бьіло сказать, же то суть ниви, красноцвЬтущим голендерским албо влос-ким маком засЬянньїи и проквЬтгувшьіи.»

Смерть полководця боляче вразила серця людей. Самійло Величко, усвідомлюючи цю непоправну втрату, пише: «Умер добрій вождь наш, оставивши по себь безсмертную славу…»

Як бачимо, літопис Величка — цінне надбання, яке стало предметом вивчення українськими письменниками та істориками, джерелом роздумів над долею багатостраждального народу України, приводом для міркувань над розв’язанням вічної проблеми взаємин вождя і мас.