Біблійні сюжети і мотиви в українській поезії. Біблія є величною пам’яткою в культурі всього людства, У вона надихала багатьох українських митців, які створили за її мотивами прекрасні поетичні твори.

Українська поезія у найвищих своїх досягненнях на різних етапах розвитку зверталась до біблійних сюжетів, V переосмислювала Біблію як важливий елемент у націо­нальній культурі й самосвідомості.

Біблійно-хриетиянеькі мотиви виразно звучать і в часи східнослов’янського середньовіччя, ними наскрізь пройнята давня українська поезія XVI—XVIII століть. Особливий вплив на розвиток духовної поезії справив «Сад божествен­них пісень» Григорія Сковороди.

На початку XIX століття біблійні мотиви знаходили своє втілення в довершених переспівах псалмів Петра Гулака- Артемовського та в «Псалмах Русланові» Маркіяна Шаш- кевича, що являють собою своєрідні вірші в прозі.

Цілу епоху в освоєнні Біблії українською поезією ста­новлять твори Тараса Шевченка на теми Старого й Нового Заповітів. Він не лише розширив тематичне коло сюжетів і мотивів, крім псалмів, наслідуючи пророків і ряд єван­гельських сюжетів.

Найголовніше те, що, надавши своїм творам неповтор­ного мистецького забарвлення, поет використовував «вічні» теми для того, щоб краще і виразніше показати національ­но-духовні потреби свого народу/ Згадаймо, наприклад, такі прекрасні твори, як «Псалми Давидові», «Марія».

Господь Бог лихих карає – Душа моя знає.

Встань же, Боже,- твою славу Гордий зневажає.

Найяскравіші здобутки в опрацюванні біблійної темати­ки українською поезією кінця XIX століття пов’язані з іме­нами Пантелеймона Куліша, Івана Франка, Лесі Українки.

Роль Куліша В художньому освоєнні Біблії важко пере­оцінити. Досить сказати, що він здійснив повний переклад Біблії українською мовою, хоч більша частина цієї тита­нічної праці загинула.

Збагатив Куліш й українську лірику оригінальними поезіями біблійної тематики – зокрема такими перлинами як «Что есть мні і тоб’к жено?», «Молитва», «Божий суд».’

Молюсь, не дай мені з розпуки Зректися розуму мого:

Нехай не гасне світ науки В проміннях сяєва твого,—

схвильовано звертається поет до Всевишнього в поезії

«Молитва».

У Івана Франка й Лесі Українки можна нарахувати дуже багато творів, так чи інакше пов’язаних з Біблією.

У розумінні історичної трагедії рідного народу’й усві­домленні своєї відповідальності за його долю Франко піднявся до того рівня біблійного пророка, якого після Шевченка не сягав жоден український поет. «Пролог» до «Мойсея», як і сама поема, – правдиве свідчення того:

Народе мій, замучений, розбитий,

Мов паралітик той на роздорожжу,

Людським презирством, ніби струпом вкритий!

Твоїм будущим душу я тривожу,

Від сорому, який нащадків пізніх

Палитиме, заснути я не можу…

Василь Стус, поет-шістдесятник, також звертався до біблійних мотивів у своїй поезії. Так, наприклад, Бог спри­ймається ним як символ людської совісті, віри в добро та справедливість. Поет звертається до Бога в часи, коли йому нестерпно важко, він шукає в ньому опори, дивиться на своє життя крізь призму Божих заповідей. Інколи Бог у його поезії виступає як символ кари за вчинене зло

у поезії «Як добре те, що смерті не боюсь я» біблійний образ тяжкого хреста через асоціацію з образом Ісуса Хри ста, що сам ніс свій важкий хрест, на якому його розіп’я­ли, утверджує справедливість справи, за яку боровся поет.

Як добре те, що смерті не боюсь я і не питаю, чи тяжкий мій хрест, що перед вами, судді, не клонюся в передчутті недовідомих верст…

Кращі з українських поезій біблійної тематики розкри­вають цілий світ художніх ідей і образів, збагачують нас духовно й емоційно, збагачують уяву, виховують нас у дусі гуманістичних ідеалів добра і справедливості.